Деякі методичні рекомендації щодо основних напрямків, трендів і тенденцій у виховній діяльності у 2026-2027 н.р. Думаю, що саме вони будуть в основі методичних рекомендацій на наступний рік.
Проаналізувавши обрані вами теми, буду брати їх за основу , але з необхідними корективами, враховуючи:
І. Основні принципи: безпека, патріотизм та психологічна стійкість
ІІ. Ключові вектори:
безпековий контекст країни,
розвиток громадянської та національної ідентичності,
психоемоційна підтримка дітей, емоційний інтелект та Wellbeing,
компетентнісний підхід НУШ
цифровізація виховання та медіабезпека.
ІІІ. Головні тренди:
Елеонора Бакунович, консультант ЦПРПП
МР до основних напрямків та тенденцій виховної роботи на 2026-27н.р.:
Національно-патріотичне виховання ключовий тренд — перехід від «урочисто-подієвого» патріотичного
виховання до діяльнісного й ціннісного підходу. У 2026 році ІМЗО та регіональні ІППО окремо наголошують на модернізації системи національно-патріотичного виховання та формуванні державницьких цінностей.
Акценти:
формування відповідальності, громадянської стійкості та української ідентичності через сучасні культурні коди;
формування громадянської позиції: підтримка української мови , культури, традицій та історичної пам’яті;
волонтерство та соціальна активність;
інтеграція теми війни через цінності, а не лише через заходи.
військово-патріотичне виховання: формування поваги до Захисників і Захисниць України, вшанування пам’яті героїв через інтерактивні формати (цифрові книги пам’яті, QR-екскурсії), ознайомлення з основами домедичної
допомоги та безпеки життєдіяльності.
Психологічна підтримка, емоційний інтелект та Wellbeing (динамічний стан, коли людина почувається щасливою, реалізованою, має життєві сили та може ефективно справлятися з життєвими викликами)
Один із найпотужніших напрямів. Тренд пов’язаний із загальною державною
політикою «Ти як?» та переорієнтацією школи на безпечне освітнє середовище.
Акценти:
психологічна безпека дитини;
розвиток навичок саморегуляції;
resilience education (освіта стійкості): впровадження програм емоційної
грамотності та методик, спрямованих на зняття стресу, попередження
емоційного вигорання та формування навичок саморегуляції.;
ненасильницька комунікація;
підтримка дітей ВПО, дітей військових, дітей із травматичним досвідом
через методи арт-терапії та групи підтримки;
профілактика емоційного вигорання учнів і педагогів.
педагогіка партнерства: акцент на довірливих стосунках між учнями,
вчителями та батьками.
Цифровізація виховної роботи
Зростатиме роль:
онлайн-платформ;
цифрових щоденників активностей;
інтерактивних форматів;
коротких відеоформ;
QR-квестів;
гейміфікації;
AI-інструментів у роботі класного керівника.
Безпека та медіаграмотність.
Створення безпечного освітнього середовища стає окремим стратегічним напрямом.
Акценти:
розпізнавання фейків, дезінформації і пропаганди;
цифрова безпека;
безпечна поведінка в соцмережах;
інформаційна гігієна;
критичне мислення;
протидія маніпуляціям.
робота над правилами поведінки під час повітряних тривог, мінна безпека та
протидія булінгу (зокрема кібербулінгу).
захист репутації закладу та педагога в онлайн-просторі (протидія кібербулінгу).
Виховання через компетентності НУШ
Виховна робота дедалі більше інтегрується у компетентнісний підхід. Тобто
педагог уже не лише організатор заходів, а фасилітатор розвитку життєвих
навичок.
Акценти :
громадянські компетентності;
соціально-емоційне навчання (SEL);
підприємливість;
медіаграмотність;
критичне мислення;
командна взаємодія;
проєктна діяльність
виховання через ціннісні орієнтири
Інноваційні форми роботи
Замість застарілих формальних заходів — проведення інтерактивних дебатів,
тематичних дискусій, квестів, флешмобів та проєктної діяльності.
Більша автономія педагогів у виборі форматів спілкування з класом завдяки
свободі планування в умовах НУШ.
Волонтерство та соціальне служіння
Виховання через практичну діяльність стає значно важливішим за традиційні «виховні години».
Популярними будуть:
благодійні ініціативи;
екологічні акції;
допомога військовим;
соціальні проєкти;
шкільне самоврядування нового типу;
community service.
Партнерство «школа — сім’я — громада» тенденція до відкритої моделі виховання.
Акценти:
більше спільних заходів із батьками;
взаємодія з громадськими організаціями;
залучення ветеранів, волонтерів, психологів;
партнерські формати замість авторитарної моделі виховання.
Інклюзивність та культура поваги
Посилюється увага до:
безбар’єрності;
толерантності;
антибулінгових програм;
інклюзивного середовища;
недискримінації;
підтримки різних категорій дітей.
STEM + виховання через діяльність
Виховання переходить у формат:«створюємо, досліджуємо, допомагаємо,
взаємодіємо».
Новий тренд — поєднання виховної роботи з:
STEM;
екологічними проєктами;
профорієнтацією;
підприємницькими ініціативами;
практичними кейсами.
Профорієнтаційна робота.
Сьогодні профорієнтація — це не просто вибір професії, а формування
готовності людини вчитися протягом усього життя та адаптуватися до змін.
Акценти:
фокус на «Навички майбутнього»
розвиток гнучких компетентностей
гейміфікація та інтерактивні формати : профорієнтаційні ігри та
симуляції, використання настільних ігор, інтерактивних квестів, кейс-
методів та рольових ігор (наприклад, моделювання діяльності компанії
чи стартапу).
«Тест-драйв» професії: організація коротких практичних проб
(мініхакатони, створення перших ліногравюр для майбутніх
дизайнерів, написання коду, моделювання бізнес-ідей).
створення індивідуальних освітніх траєкторій: навчання підлітків
самостійно проєктувати свій шлях, обирати профілі навчання та курси.
робота з батьками та партнерами:проведення інтерактивних
зустрічей/вебінарів «Батьки + підлітки», де розбираються міфи про
«престижні» професії та надаються інструменти підтримки дитини під
час вибору, без тиску та реалізації власних нездійснених амбіцій